Володи́мир Іва́нович Верна́дський (1863 — 1945) — радянський і український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм. Наукову діяльність розпочав на Полтавщині у 1883-1884 р. У Кременчуці побував влітку 1890 р. у складі експедиції по дослідженню ґрунтів Кременчуцького повіту разом із своїм учителем В.В.Докучаєвим. Академік Імператорської Академії наук. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних наукових напрямків. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.Один із засновників Української Академії наук, її дійсний член та перший голова-президент. Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). На честь науковця названі астероїд 2809 "Вернадський" та кратер на зворотній стороні Місяця, гірський хребет у східній частині Антарктиди, гора в Якутії, вулкан на о. Парамушир, півострів у морі Космонавтів, науково-дослідницьке судно «Академік Вернадський». У 1996 році заснована українська антарктична станція "Академік Вернадський". На пошану науковця названо два мінерали - вернадит і вернадскит. Міжнародний міжакадемічний союз заснував нагороду «Зірка Вернадського», Академія Наук України - нагороду «Золота медаль ім.. В.І.Вернадського», а Європейське геофізичне товариство – медаль ім. В.І.Вернадського.
У Кременчуці в 2001 р. відкрита меморіальна дошка видатним ученим В.В.Докучаєву та В.І.Вернадському (автори А.Котляр, М.Анісімов), а в 2005 р. - пам'ятник В.І.Вернадському (автори М.Цись, О.Мацак).
Гайдама́ки (від тур. haydamak — звести нанівець) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої. Гайдамацький рух — це національно-визвольний і суспільно-політичний рух, який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині. Селяни, у свідомості яких ще жили традиції козацької волі, не бажали нової панщини, а до панів залічували не тільки магнатів та орендарів і факторів-євреїв, а й греко-католицьке духовенство. Гайдамацький рух об'єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників з ґуралень, млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство. Ченці всіх київських монастирів підтримували гайдамаків, оскільки вбачали в них борців за православну віру. Гайдамакам допомагали київські міщани, церковні причетники, дрібні чиновники різних управлінь і навіть солдати російського гарнізону. Найвизначнішими гайдамацькими лідерами були Максим Залізняк та Іван Гонта. Гайдамакам присвячена знаменита однойменна поема Т. Г. Шевченка
Володи́мир Іва́нович Верна́дський (1863 — 1945) — радянський і український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм. Наукову діяльність розпочав на Полтавщині у 1883-1884 р. У Кременчуці побував влітку 1890 р. у складі експедиції по дослідженню ґрунтів Кременчуцького повіту разом із своїм учителем В.В.Докучаєвим. Академік Імператорської Академії наук. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних наукових напрямків. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.Один із засновників Української Академії наук, її дійсний член та перший голова-президент. Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). На честь науковця названі астероїд 2809 "Вернадський" та кратер на зворотній стороні Місяця, гірський хребет у східній частині Антарктиди, гора в Якутії, вулкан на о. Парамушир, півострів у морі Космонавтів, науково-дослідницьке судно «Академік Вернадський». У 1996 році заснована українська антарктична станція "Академік Вернадський". На пошану науковця названо два мінерали - вернадит і вернадскит. Міжнародний міжакадемічний союз заснував нагороду «Зірка Вернадського», Академія Наук України - нагороду «Золота медаль ім. В.І. Вернадського», а Європейське геофізичне товариство – медаль ім. В.І. Вернадського.
У Кременчуці в 2001 р. відкрита меморіальна дошка видатним ученим В.В.Докучаєву та В.І.Вернадському (автори А.Котляр, М.Анісімов), а в 2005 р. - пам'ятник В.І.Вернадському (автори М.Цись, О.Мацак).
Гайдама́ки (від тур. haydamak — звести нанівець) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої. Гайдамацький рух — це національно-визвольний і суспільно-політичний рух, який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині. Селяни, у свідомості яких ще жили традиції козацької волі, не бажали нової панщини, а до панів залічували не тільки магнатів та орендарів і факторів-євреїв, а й греко-католицьке духовенство. Гайдамацький рух об'єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників з ґуралень, млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство. Ченці всіх київських монастирів підтримували гайдамаків, оскільки вбачали в них борців за православну віру. Гайдамакам допомагали київські міщани, церковні причетники, дрібні чиновники різних управлінь і навіть солдати російського гарнізону. Найвизначнішими гайдамацькими лідерами були Максим Залізняк та Іван Гонта. Гайдамакам присвячена знаменита однойменна поема Т. Г. Шевченка.
Бульвар Автокразівський - скорочена назви Кременчуцького автомобільного заводу - АвтоКрАЗ. Частина будинків на бульварі зведена заводом господарським способом для своїх працівників.
