«Місто-герой України» - указ Президента України від 24.03.2022 №164/2022
«Місто-герой України» - указ Президента України від 06.03.2022 №111/2022. Гостомель — селище міського типу в Бучанському районі Київської області України. Центр Гостомельської селищної громади. 6 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України». З 2022 року провулок Гомельський називається "провулок Гостомельський".
Ашкаренко Григорій Андрійович — актор, антрепренер, драматург, засновник першої професійної драматичної трупи. Народився 1856 року в Кременчуці. Працював актором у трупі Г. Деркача. Як актор Ашкаренко зіграв - Возного ("Наталка Полтавка"), Прокопа ("Сватання на Гончарівці"), Шельменка ("Шельменко-денщик"), Сотника Бутуза ("Гаркуша"), Кичатого ("Назар Стодоля") та ін.
Автор соціально-побутових драм («Рідна мати гірша мачухи», «Маруся», «Страдниця», «Не стерплю, серце»), комедій «Оказія з сотником Яремою» та інших.
Саме з кременчуцьким театром пов'язане відродження української драми. У 1880 році орендарем театру в Кременчуці став Г.Ашкаренко. Він мріяв ставити українські п'єси і у 1881 році отримав дозвіл від міністра внутрішніх справ Росії. Українські вистави кременчуцької трупи мали успіх у Харкові та Києві. У трупі були такі відомі актори, як: М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий.
1908 року Ашкаренко в київському журналі «Рідний край» опублікував «Спогади про першу українську трупу».
Григорій Андрійович Ашкаренко помер 23 березня 1922 року. Похований в с. Пісочин Харківської області.
З 2022 року провулок Кутузова носить назву "Провулок Григорія Ашкаренка".
Данило Нечай (1612 - 10 лютого 1651) – український військовий діяч, полковник брацлавський, герой визвольної війни українського народу. Його вважали після Хмельницького найбільшою фігурою в козацькім війську, Данило Нечай взяв участь у всіх великих битвах Національно-визвольної війни. Він бився під Жовтими Водами, Корсунем, Старокостянтиновом, зіграв вирішальну роль в битві під Пилявцями. Саме йому було доручено найбільш відповідальне завдання – штурм фортець Кодак і Броди. Нечай брав участь в облозі Львова, Замостя і Збаража. Організував Брацлавський полк, відзначився в боях на Вінниччині, під Меджибожем. Після повернення до Києва командував київським гарнізоном, вів переговори з дипломатами Речі Посполитої. Героїчній загибелі Данила Нечая присвячена народна пісня «Про козака Нечая», занесена до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. У смт Брацлав є погруддя Данилу Нечаю. 14 жовтня 2020 року 40-му полку Національної гвардії України було присвоєно почесне найменування «імені полковника Данила Нечая». Провулок Нечая з'явився на карті Кременчука не пізніше 1954 р. З 2022 року, для уточнення особи вшанованого, до прізвища додане ім'я і тепер назва – «провулок Данила Нечая» (Рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 16 грудня 2022 року).
Джохар Мусаєвич Дудаєв (15.02.1944-21.04.1996) – чеченський військовий, державний та політичний діяч, лідер чеченського визвольного руху у 1990-х роках, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія. У 1974 році Джохар закінчив командний факультет Військово-повітряної академії імені Ю. Гагаріна.
У 1985 році вбув переведений до Полтавської дивізії важких бомбардувальників. Першим серед чеченців дослужився до звання генерал-майора авіації (1989). Командував бомбардувальними дивізіями, які знаходилися у містах Полтава і Тарту. У 1990 році звільнився у запас, повернувся у Грозний, займався політикою.
У 1991 році він став президентом Чеченської республіки Ічкерія. Однак, російська влада не визнала Ічкерію, у зв'язку із чим почалася Перша російсько-чеченська війна. 21 квітня 1996 року співробітники Федеральної служби контррозвідки Росії запеленгували сигнал супутникового телефону Джохара Дудаєва у районі села Гехі-Чу, яке знаходилося у 30 кілометрах від міста Грозний. Через це одразу ж у повітря було піднято два літаки Су-25 з ракетами. Дудаєв загинув від вибуху ракети під час розмови по телефону. Кавалер низки державних орденів СРСР. Зокрема, ордена Червоного Прапора, а також ордена Червоної Зірки. Його ім'ям названо близько 19 вулиць, алей та площ у різних містах країн Європи — Боснії і Герцеговині, Латвії, Литві, Польщі, Туреччині, Україні тощо.
З 2022 року провулок Грозненський називається «Провулок Джохара Дудаєва».
