Вулиці Кременчука - 283
Коли говорять про Тютюнника, неодмінно згадують перше Григора — великого українського новеліста. А треба сказати, що Григір і Григорій були великими патріотами. Григорій Михайлович Тютюнник — український письменник, журналіст, публіцист, педагог, брат Григора Тютюнника. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка за роман «Вир». Починалась історія обох братів у селі Шилівка Зіньківського району Полтавської області. З листопада 2022 року вулиця Цимлянська перейменована на вулицю Братів Тютюнників.

Броніслав Урбанський (14 серпня 1909 - 1940) - підпоручик Війська Польського. За припущеннями дослідників, народився у Кременчуці. Про факти його життя мало що відомо. Броніслав Урбанський опинився серед тих 4,4 тисяч поляків, яких розстріляли працівники НКВС у Катинському лісі (Смоленська область) 1940 року. На згадку про загиблого земляка у Кременчуці, у парку «Придніпровський», неподалік від Центральної алеї, 19 травня 2013 року висадили традиційний для Польщі “Катинський дуб". Мета висадки дуба – це увічнення пам’яті особи, яка була замордована в Катинському лісі, у місті, пов’язаному з її життям. Такі дуби ростуть у Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині, США, Білорусії, Росії та Україні. На акції були присутні почесні гості: Генеральний Консул Республіки Польща в Харкові Ян Ґранат, Консул РП в Харкові Пьотр Матусяк, мер міста Кременчука Олег Бабаєв, Президент АСМБР Андрій Мельник, Голова Обласного відділу Спілки поляків України у м. Кременчук Віктор Маренич.

Вадим Володимирович Пугачов, (15.03.1975, м. Кременчук – 16.05.2015, м. Щастя Донецької обл.); молодший сержант, старший водій 92-ї окремої механізованої бригади. Закінчив гімназію № 5 ім. Т.Г. Шевченка. В зоні АТО з серпня 2014 р. Взводно-опорний пункт «Фасад» у м. Щастя, бойове чергування на якому несла 5-а рота 1-ї батальйонно-тактичної групи 92 Харківської ОМБр, був атакований диверсійно-розвідувальною групою з 14 чол. Противник діяв дуже зухвало: вийшов на окремо розташований об’єкт «Аляска» о 14.30, наблизився на 30-40 метрів, і був ризик захоплення наших бійців зненацька. У цей час, переміщуючись на іншу позицію, на бруствер піднявся молодший сержант Пугачов. Дистанція була мінімальна, все вирішували секунди. У нього був шанс залишитися живим. Але він відразу крикнув, попереджуючи товаришів, а впав уже пробитий шістьма автоматними кулями. Загинув, рятуючи бойових товаришів. Під час цієї сутички двоє російських спецпризначенців були захоплені у полон. Вадим Володимирович Пугачов похований 19 травня 2015 р. на Свіштовському кладовищі на алеї Героїв АТО. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно). 1 вересня 2015 р. біля головного входу гімназії № 5 відкрита меморіальна дошка колишнім випускникам О. Поросюку, В. Пугачову та С. Душі.

Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко (1935 —1963) — український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).

Василь Ярославович Сліпак (20 грудня 1974, Львів – 29 червня 2016, Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) - всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції гідності та бойових дій на сході України. Позивний «Міф». Загинув у бою від кулі снайпера. Кавалер ордена «За мужність» І ст., Герой України, кавалер ордена «Золота Зірка». З листопада 2022 року вулиця Трьох Космонавтів перейменовано на вулицю - Василя Сліпака.