Володи́мир Іва́нович Верна́дський (1863 — 1945) — радянський і український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм. Наукову діяльність розпочав на Полтавщині у 1883-1884 р. У Кременчуці побував влітку 1890 р. у складі експедиції по дослідженню ґрунтів Кременчуцького повіту разом із своїм учителем В.В.Докучаєвим. Академік Імператорської Академії наук. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних наукових напрямків. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.Один із засновників Української Академії наук, її дійсний член та перший голова-президент. Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). На честь науковця названі астероїд 2809 "Вернадський" та кратер на зворотній стороні Місяця, гірський хребет у східній частині Антарктиди, гора в Якутії, вулкан на о. Парамушир, півострів у морі Космонавтів, науково-дослідницьке судно «Академік Вернадський». У 1996 році заснована українська антарктична станція "Академік Вернадський". На пошану науковця названо два мінерали - вернадит і вернадскит. Міжнародний міжакадемічний союз заснував нагороду «Зірка Вернадського», Академія Наук України - нагороду «Золота медаль ім.. В.І.Вернадського», а Європейське геофізичне товариство – медаль ім. В.І.Вернадського. У Кременчуці в 2001 р. відкрита меморіальна дошка видатним ученим В.В.Докучаєву та В.І.Вернадському (автори А.Котляр, М.Анісімов), а в 2005 р. - пам'ятник В.І.Вернадському (автори М.Цись, О.Мацак).
Володи́мир Кири́лович Винниче́нко (16/ 28 липня 1880 — 6 березня 1951) — український політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург і художник. Автор усіх декларацій, універсалів та законодавчих проектів УНР. Перший голова Директорії УНР, голова Генерального секретаріату та генеральний секретар внутрішніх справ. Другий очільник Українського Національного Союзу. Окрім політичної діяльності, Винниченко також займався літературою. “Лікарем людських душ” називали Винниченка-письменника, бо ввів в українську літературу нову проблему – внутрішній конфлікт людини, пошук сенсу життя. Революціонер-драматург, який підкорив режисерів і театралів України та Європи психологічним експериментом і новим героєм – інтелігентом замість селянина. Започаткував модерністську течію – неореалізм, філософську концепцію – конкордизм (чесність із собою), наукову фантастику й антиутопію.
Володи́мир Миха́йлович Івасю́к (1949 — 1979) — український композитор-виконавець, музикант, поет. Герой України (2009, посмертно)]. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно), Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1988, посмертно) та номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття» (2001, посмертно). Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, серед яких «Відлітали журавлі», «Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водограй», «Пісня буде поміж нас», «Два перстені», «Там за горою, за крем'яною» та багато інших; 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Професійний лікар, скрипаль, виконавець пісень, живописець. Володимир Івасюк був не просто музикантом, він був патріотом України. Своїми піснями він відроджував любов українців до української культури та намагався протистояти пропагандистській ідеї одного великого “радянського народу”.18 травня 1979 року його знайдено повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна радянська версія — самогубство — викликала сумнів громадськості як того часу, так і тепер.
Гайдама́ки (від тур. haydamak — звести нанівець) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої. Гайдамацький рух — це національно-визвольний і суспільно-політичний рух, який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині. Селяни, у свідомості яких ще жили традиції козацької волі, не бажали нової панщини, а до панів залічували не тільки магнатів та орендарів і факторів-євреїв, а й греко-католицьке духовенство. Гайдамацький рух об'єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників з ґуралень, млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство. Ченці всіх київських монастирів підтримували гайдамаків, оскільки вбачали в них борців за православну віру. Гайдамакам допомагали київські міщани, церковні причетники, дрібні чиновники різних управлінь і навіть солдати російського гарнізону. Найвизначнішими гайдамацькими лідерами були Максим Залізняк та Іван Гонта. Гайдамакам присвячена знаменита однойменна поема Т. Г. Шевченка.
Ґарет Річард Вон Джонс - британський журналіст, який уперше у західній пресі заявив під власним іменем, що в Україні у 1932-1933 роках відбувся Голодомор. Його репортаж був надрукований з-поміж інших також у газетах «The Guardian» та «New York Post». З листопада 2022 Ріхарда Зорге перейменована на вулицю Гарета Джонса.
