«Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані Незалежності в Києві відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Список на виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн налічував 98 осіб. Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року. Серед загиблих учасників "Небесної сотні" - кременчужанин Ігор Сердюк, Герой України (2014, посмертно). 26 червня 2014 Президентом України було ініційовано заснування нової державної нагороди — Орден Героїв Небесної Сотні. Орден був затверджений Верховною Радою України 1 липня 2014.
На честь оборонців України, кожного, хто боронить, боронив і нескорився!
Ніна Антонівна Караванська (дівоче прізвище Строката; 31 січня 1926, Одеса - 2 серпня 1998, Дентон) – українська дисидентка, радянська мікробіологиня та імунологиня. Учасниця дисидентського руху в СРСР, спів засновниця Української Гельсінської групи й одна з провідних правозахисниць Одеси у радянський період. Авторка близько 23-х наукових праць у галузі клінічної мікробіології та імунології. Володіла українською, англійською, німецькою, польською, румунською мовами. З листопада 2022 року вулицю Софії Перовської перейменовано на вулицю Ніни Строкатої.
Олег Олександрович Довбня (23.06.1993, м. Кременчук – 25.03.2016, р-н м. Авдіївки Донецької обл.). Десантник, старший розвідник-оператор 2-го розвідувального взводу 90-го окремого десантно-штурмового батальйону 81-ї аеромобільного бригади. Позивний – «Псих». Закінчив ЗОШ № 25, вечірню школу № 3, Кременчуцький ліцей нафтопереробної промисловості № 19 за спеціальністю «штукатур-лицювальник, плиточник». Строкову службу проходив у військовій частині ВЧ 1107 у м. Кам'янець-Подільському. Після армії працював у приватному охоронному агентстві. У зоні АТО з 13.08.2015 р. по мобілізації. 25 березня 2016 р. близько 18 години перед виїздом на бойове завдання телефоном він заспокоїв бабусю: “Я повернуся живим і зателефоную”. А вже через півгодини отримав тяжкі поранення, несумісні з життям. Він через отвір у бліндажі дивився у бінокль, коли почався обстріл. Однополчани відразу не зрозуміли, що він поранений – крові не було видно, і їм здалося, що Олег просто закашлявся. А виявилося, що в сонній артерії застряв осколок. Олег помер на руках однополчанина від стрімкої втрати крові. Похований 30 березня 2016 року на Свіштовському кладовищі, сектор Героїв АТО. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).
19 жовтня 2017 року на фасаді Кременчуцького ліцею № 25 «Гуманітарний колегіум» встановлена меморіальна дошка О.О.Довбні.
Олег Володимирович Кукса (02.04.1970, м. Кременчук – 10.09.2015, м. Артемівськ Донецької обл.). Позивний «Фарро». Солдат, старший розвідник-телеграфіст, командир розвідувального відділення розвідувальної роти 54-ї окремої механізованої бригади. Навчався у Кременчуцькій школі № 27, потім у ПТУ № 20 (зараз Кременчуцький професійний ліцей ім. А.Макаренка). Строкову службу 1988-1990 рр. проходив у Сімферополі, в прикордонних військах. Після служби з 1991 по 1996 рр. навчався у Харківському державному політехнічному університеті. Працював начальником електроцеху «Кременчукводоканалу», згодом енергетиком ПАТ «Кременчукм’ясо». Призваний за частковою мобілізацією 18 березня 2015 року. Вранці 10 вересня 2015 року на блокпосту за селом Троїцьке Попаснянського району Луганської області на «розтяжці» з міною ОЗМ-72, встановленій терористами, підірвалися 6 бійців 54-ї ОМБр. Один боєць загинув відразу, п’ятьох інших, серед них і О.Куксу, доставили до лікарні м. Артемівська. Але врятувати життя Олега Володимировича не вдалося – травми виявилися несумісними з життям. Похований 15 вересня 2015 року на Свіштовському кладовищі, сектор героїв АТО. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). відзнакою «За вірність народу України» (посмертно). 27 вересня 2017 року на фасаді Кременчуцької ЗОШ № 27 відкрили меморіальну дошку випускнику Олегу Куксі. 26 грудня 2017 року на фасаді професійного ліцею ім. А.Макаренка була відкрита меморіальна дошка Олегу Куксі.
