Роман Іванович Крутько (18.09.1976, м. Кременчук – 22.10.2014, Новоазовський р-н Донецької обл.). Старший стрілець 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону в/ч А-3283 («Кривбас»). Позивний – «Тракторист». . Навчався у гімназії № 7. Після закінчення 8-го класу вступив до професійно-технічного училища № 6, отримав диплом зварника. Після строкової служби в армії переїхав у с. Вовчик Лубенського району. Заочно закінчив Полтавську аграрну академію. Працював у селі ковалем. Добровольцем пішов у ряди бійців АТО. 22 жовтня 2014 р. в Новоазовському районі поблизу с. Піщевик на трасі Донецьк – Маріуполь розвідники виявили скупчення бойовиків і вступили з ними в бій, змусивши відступити у східному напрямку. Роман Крутько у цьому бою врятував життя 15 своїх бойових побратимів. Він розвернув машину на великій швидкості, скинув її у кювет, підставивши під обстріл борт, і таким чином прикрив відступ своїх однополчан. Був поранений, але продовжував відстрілюватися. Коли Роман вискочив з машини, біля його ніг розірвалася граната. Поранений, він упав і тут його наздогнала куля снайпера. Похований у с. Вовчик Лубенського р-ну. 27 листопада 2014 р. за ініціативою і на кошти колишніх однокласників Романа Івановича Крутька на ганку головного корпусу школи № 7 встановлено меморіальну дошку.
Роман Шухевич (30 червня 1907, м. Львів – 5 березня 1950, с. Білогорща, нині у складі м. Львова) - український політик і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» у складі іноземних легіонів Вермахту (1941-1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943-1950). Борець за незалежність України у XX сторіччі. 2007 року Романові Шухевичу посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Посмертно іменований найвищим почесним пластовим ступенем гетьманського скоба (1950). З листопада 2022 року вулицю Молодогвардійців перейменовано на вулицю Романа Шухевича.
Севери́н Налива́йко — український військовий діяч, козацький ватажок. Один із керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій. Повстання 1595-1596 років під керівництвом С.Наливайка було першим організованим рухом, що започаткував епоху національно-визвольної боротьби українського народу проти польського поневолення.
Сергі́й Олекса́ндрович Єфре́мов (6 /18жовтня 1876 - 31 березня 1939) - український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української академії наук, віце-президент ВУАН, публіцист, один із творців української журналістики.
Сергій Олександрович Щербак (22.06.1961, м. Кременчук - 16.03.2015, м. Авдіївка, Донецька обл.). Солдат гранатометного відділення аеромобільно-десантного взводу 3-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону військової частини ПП В-1740 95-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив загальноосвітню школу № 16 м. Кременчука у 1976 році. Працював слюсарем на Кременчуцькій автобазі, на Крюківському вагонобудівному заводі, у приватних фірмах. Мобілізований 09.08.2014 р. добровольцем. 16 березня 2015 року, близько 16 години, 95 бригада була накрита артилерійським вогнем противника при утриманні прориву терористів під Авдіївкою в сторону Ясинуватої (Донецька область). Кременчужанин Сергій Щербак загинув на полі бою. Похований 19.03.2015 року на. Свіштовському кладовищі на алеї Героїв АТО. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).
