Історична назва (до 1917 р.). Мико́ла Васи́льович Го́голь, ( 20 березня/1 квітня 1809 — 21 лютого/4 березня 1852), походив із старовинного українського козацького роду. Прямий нащадок наказного гетьмана Правобережної України Остапа Гоголя, гетьманів Війська Запорозького Михайла та Петра Дорошенків, Івана Скоропадського, генерального хорунжого Юхима Лизогуба. Вважається класиком російської літератури, найвизначнішим з представників її «української школи». М.В. Гоголь мав вплив на українську літературу й українську культуру в цілому, а також був завзятим етнографом й збирачем українського фольклору. Дмитро Донцов, теоретик українського націоналізму, вирізняв Гоголя з решти українців як рідкісний випадок українського вольового інтелектуала. Іменем Гоголя названий кратер на Меркурії. Гоголі були кременчуцькими поміщиками: у селі Келеберда бабуся Миколи Васильовича одержала у посаг кілька десятків селянських дворів, а сам письменник неодноразово бував у Кременчуці. Тому на початку ХХ ст. вулиця Кагамлицька в історичному центрі міста була перейменована у вулицю Гоголя.
Євген Михайлович Коновалець (14 червня 1891 – 23 травня 1938).
Народився в селі Зашків, Львівська область. Полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один із ідеологів українського націоналізму. Один з найвідоміших до борців за незалежність України у ХХ столітті.
Євге́н О́скарович Пато́н народився 4 березня 1870 р. у Ніцці, (Франція). Після гімназій у Штутгарті й Бреслау (нині Вроцлав, Польща) закінчив Саксонське королівське вище технічне училище в Дрездені та Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення імператора Олександра І. Вступив на державну службу, став професором Московського училища інженерів шляхів сполучення. У 1904 року Євген Патон оселився в Києві, де очолив кафедру мостів у новоствореному Київському політехнічному інституті. Протягом певного часу був деканом інженерно-будівельного факультету. Вчений підготував фундаментальні підручники “Дерев’яні залізничні мости”, “Залізні мости” у 4-х томах, “Курс мостів” у 5-ти томах, доклав зусиль для створення нових лабораторій, кабінету мостів та інженерного музею КПІ. За його проєктом у 1910 році в Києві відкрили металевий Парковий міст над Петрівською алеєю, що сполучає Міський сад і Хрещатий парк, (міст закоханих або Чортів міст). За радянських часів Євген Патон став віцепрезидентом Академії наук УРСР, заснував і очолив Науково-дослідний інститут електрозварювання (нині Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України). Створив 35 проєктів мостів. Зокрема, у 1925-му на опорах зруйнованого Миколаївського ланцюгового мосту через Дніпро відкрили балковий міст імені Євгенії Бош, спроєктований Патоном (був трохи південніше сучасного мосту Метро в Києві).
Під час німецько-радянської війни Євген Патон був евакуйований на Урал, до міста Нижній Тагіл. Там він розробив та успішно впровадив технологію швидкісного автоматичного зварювання броні під флюсом. Це дало змогу суттєво скоротити терміни виробництва танків, бронетехніки, снарядів, мін, авіаційних бомб, збільшити обсяги їхнього виробництва. У 1944 році вчений повернувся до КиєваЄ, заснував і редагував науковий журнал “Автоматичне зварювання”. Вершиною його науково-практичної діяльності стало проєктування першого у світі суцільнозварного мосту через Дніпро в Києві (завдовжки 1 543 м). Будівництво його завершили через неповні три місяці по смерті вченого – 5 листопада 1953 року, тому новій споруді присвоїли його ім’я. Євген Оскарович Патон пішов із життя 12 серпня 1953 року. Поховали його на Байковому цвинтарі Києва. 2002 року на території Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” йому встановлено пам’ятник.
З 2022 року вулиця Ломоносова називається "Вулиця Євгена Патона".
Євро́па — частина світу в Північній півкулі. Окрім географічного значення, цей термін може позначати Європейський Союз, європейську цивілізацію, культурну спільноту або європейський геополітичний вибір. Вулиця названа на відзнаку того, що Україна прийняла рішення про своє європейське майбутнє. Жодних історичних коренів назва не має. З 2016 р. вулиця Щорса називається "вулиця Європейська"(Рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області VII скликання від 16 лютого 2016 року).
Михайло Михайлович Остроградський (Остроградський-Апостол; 21 грудня 1870, с. Пашенівка, Кобеляцький повіт - 30 жовтня (інша дата 30 грудня) 1923, Бухарест) - український військовий діяч, контр-адмірал, командуючий Чорноморським флотом Української Держави. З листопада 2022 року вулиця Сидора Ковпака перейменована у вулицю Адмірала Остроградського.
